Схеми опалення приватного будинку: однотрубна, двотрубна чи гравітаційна

Будинок майже готовий і коли приходить час розводити опалення, кожен майстер радить своє. Один каже, що однотрубна система дешевша, другий тільки за двотрубну, третій пропонує самоплив, щоб не залежати від світла. А переробити трубу, яка вже в стяжці, потім буде майже неможливо.

Для більшості будинків найкраще підходить двотрубна система опалення: кожен радіатор отримує воду однакової температури, і всі гріють рівно. Однотрубна дешевша за матеріалами, але дальні батареї в ній холодніші. Гравітаційну систему, де вода рухається без насоса, вибирають разом з енергонезалежним котлом там, де світло часто зникає. Типова схема водяного опалення одноповерхового будинку з газовим котлом — двотрубна з насосом: котел, розширювальний бак, подача й зворотка вздовж стін і радіатори під вікнами.

З чого складається схема водяного опалення одноповерхового будинку

Будь-яка схема водяного опалення одноповерхового будинку складається з тих самих вузлів. Різниця лише в тому, як труби з'єднують радіатори між собою:

• Котел. Джерело тепла, у більшості сучасних будинків це газовий настінний котел.
• Розширювальний бак. Забирає воду, яка розширюється при нагріванні, і не дає тиску різко зростати.
• Група безпеки: манометр, автоматичний повітровідвідник і запобіжний клапан на 3 бара.
• Циркуляційний насос. Ганяє воду по трубах. У настінному котлі він уже стоїть усередині.
• Подача й зворотка. Труби від котла до радіаторів і назад.
• Радіатори з кранами на подачі й зворотці, щоб кожен можна було перекрити окремо.
• Фільтр на зворотці перед котлом, який затримує окалину й мул.

Однотрубна система опалення

Однотрубна система опалення — це одна труба, яка по черзі обходить усі радіатори і повертається до котла.

У кожну наступну батарею вода приходить уже охолодженою, тож останні радіатори в ланцюжку помітно холодніші за перші. Щоб це компенсувати, на дальні радіатори ставлять більше секцій або більшу панель.

Кожен радіатор в однотрубній схемі підключають через байпас, тобто перемичку без крана. Тоді батарею можна прикрутити чи зняти, а вода піде повз неї далі по кільцю. Без байпаса закритий кран на одному радіаторі зупиняє весь контур.

Ленінградка: однотрубна схема з байпасами

Цю схему часто шукають саме так: «ленінградка схеми системи опалення приватних будинків». Ленінградкою називають горизонтальну однотрубну розводку, коли труба йде по периметру кімнат уздовж підлоги, а кожен радіатор стоїть на байпасі. Вона проста й дешева для невеликого одноповерхового будинку на 4–6 радіаторів. Якщо батарей більше, різниця температур між першою та останньою стає завеликою.

Двотрубна система опалення

Двотрубна система опалення має окрему трубу для подачі й окрему для зворотки. Гаряча вода приходить до кожного радіатора однієї температури, а охолоджена одразу повертається до котла. Тому всі батареї гріють однаково, а температуру в кожній кімнаті можна регулювати термоголовкою, не зачіпаючи сусідні.

Двотрубну розводку роблять у трьох варіантах:

• Тупикова. Подача й зворотка йдуть поруч, і до дальнього радіатора вода проходить довший шлях. Якщо не налаштувати клапани, ближні радіатори гріють сильніше.
• Попутна, або петля Тіхельмана. Зворотка починається від першого радіатора, тож шлях води до кожного приладу однаковий. Труб іде більше, зате система майже врівноважена без додаткового налаштування.
• Колекторна, або променева. Від колектора до кожного радіатора йде окрема пара труб, зазвичай у підлозі. Регулювати найзручніше, але труб і роботи найбільше.

Гравітаційна система опалення

Гравітаційна система опалення працює без насоса. Нагріта вода легша за холодну, тож вона піднімається від котла вгору, віддає тепло в радіаторах, а охолонувши, опускається назад. Щоб це працювало, котел ставлять нижче радіаторів, бажано на 0,5–1 м, труби роблять ширшими, від 32 до 50 мм, і кладуть з ухилом близько 5–10 мм на метр у бік руху води.

Головна перевага такої системи в тому, що вона гріє без електрики, але тільки разом з енергонезалежним котлом, автоматиці якого мережа не потрібна. Настінний газовий котел без світла не запуститься, тож для нього самоплив нічого не дає.

Мінуси: система повільно прогрівається, товсті труби на видноті, а довжина контуру обмежена. У сучасних будинках гравітаційну систему зазвичай поєднують із насосом на байпасі: поки є світло, працює насос, а коли світла немає, вода тече самопливом.

Закрита система опалення з природною циркуляцією

Колись у гравітаційних системах стояв відкритий бак на горищі. Вода з нього випаровувалася, а кисень із повітря постійно в ній розчинявся і роз'їдав метал. Закрита система опалення з природною циркуляцією має мембранний розширювальний бак замість відкритого. Вода не стикається з повітрям, корозії менше, і доливати не треба. Бак у такій системі ставлять у верхній точці або поруч із котлом. Обов'язкові також запобіжний клапан і автоматичний повітровідвідник, а якщо котел твердопаливний, ще й клапан термічного захисту.

Схема опалення приватного будинку газовим котлом

Схема опалення приватного будинку газовим котлом залежить від типу котла. У настінному газовий котел уже має в корпусі насос, розширювальний бак і запобіжний клапан. Тож до нього підводять подачу, зворотку з фільтром, газ, холодну воду для двоконтурної моделі, димохід, а для конденсаційного котла ще й відведення конденсату в каналізацію. Якщо котел підлоговий і обв'язки всередині немає, групу безпеки (манометр, повітровідвідник, запобіжний клапан), насос і бак ставлять окремо.

Вбудованого бака на 6–10 л вистачає для невеликої системи. Якщо радіаторів багато, на зворотці додають зовнішній бак. Разом баки мають вміщати приблизно десяту частину об'єму води в системі, тож, наприклад, 24-літровий бак підійде для системи на 200–250 літрів. Окремий циркуляційний насос знадобиться для підлогового котла, гравітаційної системи на байпасі або другого контуру.

Схема опалення двоповерхового будинку

Схема опалення двоповерхового будинку майже завжди двотрубна або колекторна. Від котла вгору йде стояк, а на кожному поверсі від нього розходяться окремі гілки з кранами. Так кожен поверх можна регулювати окремо, і другий поверх не забирає собі все тепло. Однотрубну схему на два поверхи роблять рідко: вона нормально працює лише з насосом і невеликою кількістю радіаторів.

Що таке байпас в системі опалення

Це обвідна труба, по якій вода може обійти певний вузол. Таких вузлів три:

• Байпас насоса в гравітаційній системі. Коли насос стоїть, вода йде прямою трубою, а кран чи зворотний клапан на ній не дає насосу ганяти воду по колу, коли він працює.
• Байпас радіатора в однотрубній системі. Перемичка без крана, щоб закритий радіатор не зупиняв увесь стояк.
• Байпас котла з перепускним клапаном. Коли всі термоголовки закриті, частина води йде повз радіатори, і через котел та насос завжди проходить мінімальна кількість води. У багатьох настінних котлах такий байпас уже вбудований.

Будь-яка схема добре працює лише тоді, коли правильно підібрано діаметри труб і налаштовано клапани. Для будинку на два поверхи або з понад 8–10 радіаторами варто замовити проєктування опалення з розрахунком. Порівняння самих джерел тепла, тобто газу, електрики й теплового насоса, є в статті про найкраще опалення для приватного будинку.

Отже, якщо коротко порівняти схеми системи опалення приватних будинків, для більшості випадків відповідь одна: двотрубна з насосом. Гравітаційна й однотрубна підходять для особливих умов. А якщо плануєте тепловий насос чи конденсаційний котел, однотрубну краще не розглядати: вони працюють із нижчою температурою води, і дальнім радіаторам тепла забракне. І будь-яка схема опалення приватного будинку працює лише тоді, коли правильно підібрано котел, бак і насос.

Питання — відповідь

1. Яка система опалення краща: однотрубна чи двотрубна?

Для більшості будинків краща двотрубна: усі радіатори отримують воду однакової температури, а кожну кімнату можна регулювати окремо. Однотрубна потребує менше труб і підходить для невеликого одноповерхового будинку з 4–6 радіаторами, де різниця температур між першим і останнім ще не критична.

2. Які батареї підходять для системи з природною циркуляцією?

Ті, що мають малий гідравлічний опір і широкі канали, насамперед чавунні секційні та сталеві трубчасті. Сталеві панельні радіатори з бічним підключенням теж можна ставити, але з запасом потужності, бо канали в них вужчі. Підключають їх по діагоналі, а замість звичайних термоклапанів ставлять повнопрохідні крани або клапани з підвищеною пропускною здатністю, зроблені для гравітаційних систем. Панелі з нижнім підключенням і вбудованим клапаном для самопливу не підходять, бо клапан додає опору.

3. Навіщо потрібен гідравлічний розрахунок системи опалення?

Розрахунок визначає діаметри труб, напір насоса й налаштування клапанів так, щоб до кожного радіатора доходило стільки води, скільки йому потрібно. Без розрахунку ближні батареї гарячі, дальні холодні, насос працює на завеликій швидкості й шумить, а котел частіше вмикається й вимикається.