Злити воду чи залити антифриз як підготувати систему опалення до морозів

Восени багато власників будинків і дач ставлять собі одне і те ж питання: що буде з опаленням, якщо взимку будинок постоїть без тепла. Поїхали на кілька тижнів, вимкнули світло на добу, або дача, куди приїжджаєте тільки на вихідні. Вода в трубах і радіаторах на морозі може замерзнути, а лід розриває труби, радіатори і навіть теплообмінник котла. Ремонт після такої зими обходиться значно дорожче, ніж підготовка до неї.

На питання, при якій температурі замерзає вода в системі опалення, відповідь коротка: при 0 °C. Інгібітор корозії і розчинені у воді солі знижують цю точку хіба що на частки градуса, тож на них розраховувати не варто: інгібітор захищає труби від іржі, а не від морозу. Небезпечний не нуль за вікном, а момент, коли до нуля охолоне вода в найхолоднішій ділянці труби. А в неопалюваному будинку в мороз до цього доходить за кілька діб, а в сильний мороз і швидше.

Захистити систему можна трьома способами: тримати котел у режимі захисту від замерзання, злити воду або залити розчин гліколю. Що вибрати, залежить від того, скільки будинок стоятиме без тепла.

Чи потрібно зливати воду з системи опалення

Зливати воду варто тоді, коли будинок залишиться без опалення на тижні, а залити гліколь неможливо. На кілька днів відсутності досить залишити котел увімкненим на мінімальній температурі: він підтримуватиме в будинку плюс, і нічого не замерзне.

Майже кожен сучасний газовий котел має режим захисту від замерзання. Коли теплоносій охолоне до кількох градусів, котел сам вмикає насос, а за потреби й пальник, і трохи підігріває систему. Але працює цей захист тільки тоді, коли котел увімкнений у мережу, є газ і нормальний тиск у системі. Тому, якщо світло часто вимикають, котел живлять через ДБЖ.

Тут є важливе застереження. ДБЖ тримає котел години, а не дні. Якщо ви їдете взимку надовго, а в регіоні бувають відключення на кілька діб, режим захисту може не врятувати: котел просто вимкнеться разом зі світлом. У такому разі надійніше злити воду або залити гліколь.

Крани на радіаторах перед від'їздом не закривайте, а термоголовки поставте на позначку «*». У цьому положенні термоголовка тримає в кімнаті приблизно +6…+8 °C і не дає радіатору замерзнути. А в повністю перекритий радіатор тепло від котла не дійде, і він замерзне першим.

Порожня система теж не вічна. Волога сталь на повітрі іржавіє швидше, ніж під водою, у якій уже немає кисню. А ущільнення на з'єднаннях висихають і після заповнення іноді підтікають. Тому злити воду — це рішення на всю зиму, а не на тиждень. Якщо ви їдете ненадовго, простіше і безпечніше лишити котел у режимі захисту від замерзання. А зливати систему варто тоді, коли будинок справді стоятиме без тепла місяцями, і бути готовим, що навесні після заповнення доведеться підтягнути кілька з'єднань.

Що робить лід з трубами

Вода, замерзаючи, збільшує свій об'єм приблизно на 9%. Здається, небагато, але в замкненій трубі цим дев'яти відсоткам нікуди подітися. Цікаво, що труба зазвичай лопається не там, де з'явився перший лід, а між двома крижаними пробками. Рідина між ними замкнена з обох боків, лід наростає, тиск росте, доки не поступиться найслабше місце: стінка труби, секція радіатора чи теплообмінник котла.

Першими замерзають підводки біля зовнішніх стін, труби на горищі й у підвалі та відкритий розширювальний бак під дахом. Саме ці місця варто перевірити першими, якщо будинок стояв у холоді.

Як злити воду з системи опалення: порядок дій

Щоб злити воду із закритої системи, вимкніть котел, дайте воді охолонути, відкрийте найнижчий зливний кран і впустіть повітря згори:

1. Вимкніть котел від мережі, перекрийте газовий кран і залиште на корпусі записку, що система порожня. Запуск без води шкодить теплообміннику, а через кілька місяців легко забути, що воду зливали.
2. Дочекайтеся, поки теплоносій охолоне хоча б до 40 °C, щоб не обпектися, і перекрийте кран підживлення від водопроводу.
3. Під'єднайте шланг до найнижчого зливного крана (найчастіше він стоїть на зворотній трубі біля котла) і виведіть його в каналізацію чи надвір.
4. Відкрийте зливний кран, а потім крани Маєвського на верхніх радіаторах, щоб на місце води заходило повітря. Без цього вода витікатиме дуже повільно або взагалі зупиниться.
5. Радіатори, які стоять нижче за зливний кран, спорожніть через нижню пробку, а петлі теплої підлоги продуйте компресором: самопливом вода з них не виходить.
6. Відкрийте зливний кран самого котла і пробку сітчастого фільтра, бо в них вода залишається. У двоконтурному котлі злийте ще й контур гарячої води: перекрийте холодну воду, відкрийте кран гарячої і від'єднайте підводку холодної води під котлом.

Якщо вам треба спустити воду з системи опалення швидше, вам допоможуть ширший шланг і відкриті всі верхні повітровідвідники. Швидкість зливу обмежує не стільки кран, скільки повітря: що легше воно заходить у систему, то швидше виходить вода. Після зливу залиште крани відкритими. Залишки води в напівпорожній трубі мають куди розширюватися, а повний відрізок між двома закритими кранами на морозі розірве.

Як злити воду з системи опалення в квартирі

У квартирі все інакше. Стояк центрального опалення спускає тільки служба, яка його обслуговує: самостійно цього робити не можна, бо від стояка гріються й сусіди. Самі ви можете відключити хіба що один радіатор, і то тільки тоді, коли на подачі й зворотці стоять крани і є байпас, тобто обхідна перемичка. Перекрийте обидва крани, підставте ємність і повільно відкрутіть нижню пробку. Якщо байпаса немає, перекриватимете радіатор ви, а холодно буде і в сусідів.

Що краще заливати в систему опалення: вода чи гліколь

Для будинку, який опалюють постійно, найкращий теплоносій — підготовлена вода. Вона найкраще переносить тепло, дешева і безпечна. Гліколь потрібен там, де систему не вдасться гріти всю зиму без перерв: на дачі чи в будинку, куди приїжджають тільки на вихідні.

На запит «що залити в систему опалення щоб не замерзло» є кілька відповідей:

• Пропіленгліколь малотоксичний, тому його беруть для двоконтурних котлів, де теплоносій від питної води відділяє тільки тонка стінка теплообмінника.
• Етиленгліколь дешевший, але отруйний. Якщо пластина теплообмінника трісне, він може потрапити у воду, яка тече з крана.
• Автомобільний антифриз не годиться: його присадки розраховані на двигун авто, а в котлі вони осідають гелем на теплообміннику.

Але в гліколю є й мінуси, і про них краще знати до того, як заливати його в систему. Розчин на 40% переносить тепло приблизно на 10–15% гірше за воду. На практиці це означає, що радіатори гріють трохи слабше, і щоб у кімнатах було так само тепло, котлу доводиться піднімати температуру теплоносія. А ще в холоді гліколь у кілька разів густіший за воду. Насосу важче його качати, тому насос часто перемикають на вищу швидкість, і він споживає трохи більше електрики.

До того ж розчин гліколю «текучіший» за воду і легше просочується крізь різьбу. Там, де вода роками стояла без жодної краплі, гліколь може знайти шлях назовні, і старі з'єднання іноді починають «пітніти». Нічого критичного в цьому немає, але після заливання варто кілька днів поглядати на з'єднання і, якщо треба, підтягнути їх.

Перш ніж обирати теплоносій, уточніть, з чого зібране ваше опалення: які труби, які радіатори, який котел. Від цього залежить, чи гліколь узагалі можна заливати. Оцинковані труби з гліколем несумісні: цинк реагує з присадками і відшаровується, а пластівці потім забивають фільтри й теплообмінник. Частина виробників настінних котлів обмежує концентрацію гліколю або не допускає його взагалі. Ці вимоги прописані в інструкції, і якщо їх порушити, можна втратити гарантію на котел.

Концентрат розводять дистильованою водою, а не водою з-під крана, бо солі жорсткості реагують із присадками і випадають в осад. Розводять до потрібного порогу замерзання. Для Прикарпаття зазвичай достатньо розчину на −20…−25 °C. Брати з більшим запасом немає сенсу: що концентрованіший розчин, то він густіший і гірше передає тепло. До того ж нижче за свій поріг розчин не стає твердою кригою, як вода, а густішає до каші, і труби при цьому не розриває.

Присадки в гліколі з часом вичерпуються: вони захищають метал від корозії і поступово витрачаються. Тому розчин перевіряють щосезону (у сервісі це роблять спеціальним приладом за кілька хвилин), а міняють раз на 3–5 років. І ще одне правило: різні марки між собою не змішують, навіть якщо обидві на основі пропіленгліколю. Їхні присадки можуть не «подружитися» і випасти в осад. Якщо треба долити, беріть тієї ж марки, що вже залита в систему.

Як залити воду в систему опалення або закачати гліколь

Воду в закриту систему подають через кран підживлення від водопроводу, а гліколь — ручним опресувальним насосом через зливний кран. Заповнюють знизу вгору і повільно, щоб повітря встигало виходити через верхні повітровідвідники.

Розібратися, як заповнити систему опалення водою, найпростіше так: закрийте зливні крани, відкрийте автоматичні повітровідвідники, повільно відкрийте підживлення і стежте за манометром. Робочий тиск для холодної системи пояснює стаття про тиск у системі опалення, а повітряні пробки, що лишилися, потім прибирають за інструкцією як спустити повітря з батареї.

Питання, як закачати воду в систему опалення, виникає там, де водопроводу немає, і тоді працює той самий опресувальний насос. Ще до заповнення, поки система порожня, перевірте тиск повітря в розширювальному баку: потім, коли бак повний води, зробити це правильно вже не вийде.

У свіжу воду після ремонту додають інгібітор корозії, про це докладно розповідаємо в статті про промивку системи опалення.

Чи потрібно міняти воду в системі опалення

Багато хто вважає, що воду в опаленні треба міняти щороку, як мастило в авто. Мовляв, за сезон вона «застоюється», і свіжа працюватиме краще. Насправді все навпаки.

Без причини міняти воду не треба. Вода, яка вже давно працює в закритій системі, позбулася кисню і солей жорсткості. Кисень витратився на перші сліди іржі, а солі ще в перший сезон осіли тонким шаром накипу. Така вода вже «спокійна» і трубам майже не шкодить. А кожна свіжа порція з водопроводу чи криниці приносить кисень і солі знову, і разом із ними нову іржу й новий шар накипу на теплообміннику котла. Тож що частіше міняєте воду, то швидше зношується система.

Міняють воду тоді, коли для цього є причина:

• після ремонту, коли систему все одно зливали, щоб замінити радіатор, котел чи ділянку труби;
• після промивки, бо промивають систему саме для того, щоб вивести брудну воду разом із мулом;
• коли з повітровідвідника чи зливного крана йде чорна каламуть. Це ознака того, що в системі накопичився шлам. Тут мало просто замінити воду: систему спершу промивають, а вже потім заповнюють свіжою водою з інгібітором корозії.

А якщо систему постійно доводиться доливати, бо тиск раз у раз падає, це не привід міняти воду, а ознака витоку. Десь підтікає з'єднання, кран чи запобіжний клапан, а може, тріснув теплообмінник котла. Такий витік треба знайти і усунути. Інакше разом із кожною новою порцією води в систему заходитиме все більше кисню і солей, і вона іржавітиме зсередини швидше, ніж будь-яка система, у якій воду не міняли роками. Для ремонту котла в Івано-франківській області та місті замовляйте виклик майстра на сторінці.

Питання — відповідь

1. Що робити, якщо замерзла вода в трубах опалення?

Вимкніть котел і насос, знайдіть замерзлу ділянку (вона холодна на дотик) і відкрийте найближчий злив. Відігрівайте трубу від відкритого крана в бік пробки, щоб тала вода мала куди витікати: теплим повітрям, гарячими ганчірками або підніміть температуру в приміщенні. Відкритий вогонь для цього не годиться: він руйнує пластикові й паяні з'єднання. А котел, який стояв у холоді, перед пуском варто перевірити.

2. Як додати воду в систему опалення?

Через кран підживлення, який у більшості настінних котлів стоїть знизу корпусу. На холодній системі відкривайте його повільно і закрийте, щойно стрілка манометра дійде до норми для холодної системи. У систему з гліколем воду не доливають, а додають насосом готову суміш тієї ж марки й концентрації.

3. Який антифриз можна заливати в алюмінієві радіатори?

Тільки той, в описі якого прямо вказано, що він сумісний з алюмінієм. Зазвичай це засоби на основі пропіленгліколю з відповідними присадками. Алюміній чутливий до лужного середовища, і в паспортах алюмінієвих радіаторів допустимий pH теплоносія обмежений приблизно діапазоном 7–8. Точну цифру беруть із паспорта, тому перед заливанням звірте паспорт радіаторів та інструкцію котла.