Ванна і кухня + монтаж в Івано-Франківську

Сантехніка для ванної та кухні ділиться на дві частини: те, що закладається в стіну до облицювання, і те, що купують потім. Помилка в першій обходиться дорожче за все інше разом.

Купити сантехніку в Івано-Франківську нескладно — складніше зробити це в правильному порядку. Тому планування починають не з кольору, а з переліку того, що має опинитися в стіні до того, як її зашиють.

Що закладають до плитки

З цього списку після облицювання не змінюється нічого.

Виводи води — положення й висота. Кожна точка розбору потребує двох виводів на конкретній відстані, і перенести їх потім означає штробити свіжу плитку.

Точки відведення в каналізацію — висота й напрямок. Саме тут більшість переробок: обладнання підбирають після того, як труби виведені, і виявляється, що воно не стає.

Рами прихованого монтажу — усе, що вішається без опори на підлогу. Рама несе вагу й задає остаточну висоту, яку вже не зсунути.

Живлення — розетки й виводи під усе, що вмикається в мережу. У вологій зоні потрібна окрема лінія.

Закладні під важке. Керамічна чаша з водою чи навісний модуль у гіпсокартонну перегородку без закладного бруса не вішаються.

Окремо — гідроізоляція мокрої зони: помилка в ній виявляється не у вас, а в сусідів знизу, і коштує дорожче за всю сантехніку разом.

Усе сховане має мати доступ

Це правило порушують частіше за інші, і платять за нього розбитою плиткою. Кожен схований вузол колись доведеться обслуговувати. Зливний механізм у стіні перебирають крізь отвір під кнопкою, до гідрозатвора під чашею дістаються крізь знімний екран, запірна арматура на вводі має лишатися доступною ключем.

Якщо вузол має рухомі частини або ущільнення, він вийде з ладу — питання лише коли. Доступ планують одночасно з ним, а не тоді, коли він потече.

Порядок вибору

Порядок вибору сантехніки зворотний до того, у якому речі з'являються в санвузлі.

Сантехніку обирають, починаючи з того, що займає найбільше місця й має найменше варіантів розміщення. Далі йде те, що прив'язується до нього, потім усе, що вішається на вільні стіни, і лише наприкінці дрібне.

Причина проста: великі предмети стають туди, де вже є злив, а дрібні підлаштовуються.

Розміри, які вирішують

Чотири цифри визначають, чи взагалі складеться комплект сантехніки.

Ширина ніші під основний прилад — її міряють у трьох місцях, бо стіни рідко бувають рівними. Довжина простінка, на якому стануть підвісні точки. Глибина, яку забере фальшстіна з рамою, — зазвичай 15–20 см плюс облицювання. І вільний прохід між предметами, який не має падати нижче 60 см.

Сума цих цифр і є відповіддю, скільки сантехніки влізе в санвузол.

Суміщений чи роздільний

У суміщеному санвузлі вся сантехніка конкурує за одну стіну: від зайвих точок відмовляються на користь проходу, а прилади беруть компактні. Прихований монтаж тут особливо виправданий — він з'їдає глибину, зате звільняє підлогу.

У роздільному задача легша: зона розводиться по двох приміщеннях. Але в туалеті часто немає ні місця під точку для рук, ні виводу води до неї, і це теж вирішують на чорнових роботах.

Яку воду ви отримаєте

Цей пункт пропускають, а він впливає на всю встановлену сантехніку.

Жорстка вода залишає вапняний наліт на склі, хромі й кераміці, а темні та матові покриття підкреслюють його найсильніше — колір обирають із цією поправкою.

Друге — механічні домішки: пісок і окалина зі старих труб стирають картриджі та ущільнення. Обидві проблеми вирішує підготовка води на вводі, і закладати її логічно одночасно з рештою сантехніки.

Вологість і що з нею робити

У санвузлі волога — головна причина того, що речі виглядають гірше, ніж мали б: розбухають торці деревних плит, темніють шви на стиках, іржавіє дешева фурнітура. Витирати поверхні щоразу допомагає мало — працює тільки зміна повітря, і перевіряють її одночасно з сантехнікою, а не після появи проблеми.

Що купують в останню чергу

Дрібна сантехніка ставиться тоді, коли все велике вже на місці: арматуру беруть разом із чашею, а корпусну групу — під фактичні розміри після облицювання.

Найбільшу зону займає акрилова ванна — з неї й починають розкладку, бо вона прив'язана до наявного зливу.

Той самий простір закриває душова кабіна: місця вона займає менше, але рішення про те, що буде під ногами, ухвалюють теж до плитки.

Далі стає підвісна кераміка — унітази на рамі прихованого монтажу.

Поруч розмічають умивальники, а під них — корпусну групу рівно по розміру чаші.

Останніми приходять змішувачі — їх підбирають, коли відомі виліт і висота виводів для кожної точки.

Кухня: той самий порядок, інші розміри

На кухні логіка та сама, але розміри задає гарнітур: спершу ширина нижнього модуля, під неї — кухонна мийка, і лише потім кран.

Верхній ярус планують одночасно: витяжка підбирається під ширину варильної поверхні, і під неї заздалегідь виводять розетку й канал. Обидві точки кухні прив'язані до тих самих чорнових робіт, що й санвузол.

Чорнові виводи, рами й запуск на об'єкті бере на себе монтаж сантехніки власною бригадою компанії.

Питання та відповіді

Що планують до облицювання?

Виводи води й каналізації, рами прихованого монтажу, живлення у вологій зоні й закладні під важке обладнання. Після плитки жодну з цих позицій не змінити.

У якому порядку обирати сантехніку?

Від великого до дрібного: спершу те, що прив'язане до наявного зливу, потім сусідні точки, і наприкінці арматура.

Скільки місця треба лишати між приладами?

Прохід не має падати нижче 60 см — це мінімум, при якому санвузлом зручно користуватися.

Чому в санвузлі темніють шви й розбухають плити?

Через вологу, яка не виходить із приміщення. Головне рішення — робоча вентиляція, а не частіше протирання поверхонь.