Стабілізатор напруги для будинку й холодильника: як вибрати і підключити

Увечері лампочки блимають, світло тьмяніє, холодильник гуде гучніше, ніж звичайно, а вранці ви читаєте в будинковому чаті, що в сусідів згоріла плата котла. Якщо у вас таке трапляється часто, тоді саме час подумати про стабілізатор напруги.

Як вибрати стабілізатор напруги для холодильника: беріть модель, у якої постійна потужність щонайменше втричі більша за споживання холодильника, із запасом на пуск компресора і затримкою ввімкнення на кілька хвилин після аварії. Для звичайного холодильника на 100–200 Вт підійде релейний стабілізатор на 600 ВА. Для будинку чи квартири потрібен окремий стабілізатор на вводі, підібраний за ввідним автоматом.

Що таке стабілізатор напруги і як він працює

Стабілізатор напруги — це прилад, який видає на виході 220–230 В, навіть коли в мережі 160 чи 260 В.

Як працює стабілізатор напруги релейного типу: усередині стоїть трансформатор із кількома виводами, плата вимірює напругу на вході і перемикає реле на той вивід, який дає потрібну напругу на виході. Наприклад, LVT АСН-600, коли на вході 160–280 В, видає 220 В ±14 В і реагує на зміну напруги за 0,04 секунди.

Енергії стабілізатор не створює: коли напруга в мережі низька, він бере з неї більший струм. При 150 В на вході струм приблизно в півтора раза більший, ніж при 220 В, тому потужність стабілізатора беруть із запасом.

Потужність стабілізаторів зазвичай вказують у вольт-амперах (ВА), а приладів — у ватах. Для побутової техніки ці цифри близькі, але запас усе одно потрібен.

Як вибрати стабілізатор напруги для холодильника

Компресор холодильника — один із найвибагливіших до напруги приладів у квартирі: під час пуску він бере в 3–5 разів більше струму, ніж у роботі, а після того як світло зникло, його не можна вмикати одразу. Тому дивляться на три речі:

• Постійна потужність щонайменше втричі більша, ніж споживає холодильник: для моделі на 150 Вт це 450–600 ВА.
• Короткочасне перевантаження і час, за який спрацює захист. Наприклад, у релейних LVT АСН-250 і АСН-300 Н захист вимикає перевантаження до 900 Вт лише через 2,7–3 секунди, а компресор запускається за частку секунди.
• Затримка після аварії. Після вимкнення тиск у контурі холодильника вирівнюється кілька хвилин, інакше компресор запускається під навантаженням. В АСН-600 затримку можна вибрати від 5 до 500 секунд, і для холодильника ставлять 500 секунд, тобто понад 8 хвилин.

Холодильник з інверторним компресором запускається м'якше, але і йому потрібен стабілізатор, якщо ввечері напруга падає нижче 190 В.

Як вибрати стабілізатор напруги для пральної машини, визначає її нагрівач: коли машина гріє воду, вона бере 2–2,2 кВт, тож їй потрібен стабілізатор щонайменше на 3 кВА. Настільні стабілізатори на 250–1 000 Вт для неї не підходять.

Як вибрати стабілізатор напруги для будинку чи квартири

Стабілізатор на весь будинок ставлять на вводі, і його потужність визначає ввідний автомат: автомат на 25 А пропускає 5,5 кВт, на 32 А — 7 кВт, на 40 А — 8,8 кВт.

До цієї цифри додають 20–30% запасу, бо при низькій напрузі релейні стабілізатори видають лише частину своєї потужності. Якщо ввечері напруга падає до 160–170 В, запас беруть ще більший.

Як вибрати стабілізатор напруги для квартири, вирішують так само, але тут частіше обходяться окремими стабілізаторами для холодильника, котла й телевізора. Це дешевше, ніж стабілізатор на 7 кВт на всю квартиру, і захищає саме ті прилади, які найбільше бояться перепадів.

Настільний стабілізатор напруги LVT розрахований саме на окремі прилади потужністю від 250 до 1 000 Вт, а стабілізатор на 7–10 кВА для будинку підбирає електрик, подивившись, яка у вас мережа.

Зважайте, що від відключень світла стабілізатор не рятує: коли напруги немає зовсім, йому нічого вирівнювати. Якщо прилад уже живиться від ДБЖ із вбудованим стабілізатором, окремий стабілізатор для нього не потрібен.

Схема підключення стабілізатора напруги

Схема підключення стабілізатора напруги залежить від того, що він захищає:

• Окремий прилад: розетка із заземленням, у неї стабілізатор, а в розетку стабілізатора вилка приладу.
• Весь будинок: лічильник, ввідний автомат, реле напруги, стабілізатор, а далі автомати щитка. Поруч зі стабілізатором ставлять обхідний перемикач, щоб на час ремонту живити будинок напряму.

Схему на вводі збирає електрик під час електромонтажних робіт, бо якщо переплутати фазу й нуль, вийдуть з ладу і стабілізатор, і прилади за ним. Що враховують, коли захищають газовий котел, ми пояснювали в статті про стабілізатор для котла.

Реле напруги чи стабілізатор

Що ставити, реле напруги чи стабілізатор, залежить від того, яка проблема у вашій мережі. Реле просто вимикає живлення, коли напруга виходить за межі, наприклад нижче 180 чи вище 250 В, і вмикає знову, коли все нормалізується. Стабілізатор вирівнює напругу і живить прилади навіть при 160 В.

Реле дешевше і рятує від найнебезпечнішого — обриву нуля, коли в розетках з'являється до 380 В. Стабілізатори LVT тривалий час витримують на вході до 430 В і при такій напрузі вимикають вихід, тож прилади за ними залишаються цілими. Найнадійніший варіант — реле на вводі будинку і стабілізатори на чутливих приладах.

Чому клацає стабілізатор напруги

Чому клацає стабілізатор напруги релейного типу? Кожне клацання — це реле, яке перемикає вивід трансформатора, коли напруга на вході переходить певну межу. Якщо ввечері він клацає часто, значить, напруга в мережі скаче, і стабілізатор робить свою роботу.

Якщо ж він клацає безперервно, хоча напруга рівна, або гуде, перевірте, чи не перевантажений він, і покажіть його в сервісі. Беззвучно працюють симісторні стабілізатори, у яких замість реле стоять електронні ключі.

Питання — відповідь

1. Скільки споживає сам стабілізатор напруги?

Кілька ват: трансформатор і плата побутового стабілізатора беруть зазвичай 3–10 Вт навіть без навантаження. Під навантаженням втрати становлять 3–5% від потужності приладів. За місяць це кілька кіловат-годин, тож вимикати стабілізатор заради економії немає сенсу.

2. Чому вимикається стабілізатор напруги?

Стабілізатор вимикається, коли спрацьовує один із захистів: напруга на вході вийшла за робочі межі (у LVT це нижче 145 чи вище 280 В), навантаження перевищує його потужність довше кількох секунд або трансформатор перегрівся до 90–105 °C. Ще він не вмикається одразу після аварії, бо чекає заданий час.

3. Які бувають стабілізатори напруги?

За способом регулювання стабілізатори бувають релейні, симісторні, сервоприводні й інверторні. Релейні швидкі й недорогі, але клацають. Симісторні беззвучні й швидкі. Сервоприводні регулюють напругу плавно, але повільно. Інверторні найточніші й найдорожчі. За кількістю фаз стабілізатори бувають однофазні й трифазні, а за призначенням — настільні для окремого приладу і настінні на весь будинок.